попроганяти

-я́ю, -я́єш і рідко попрого́нити, -ню, -ниш, док., перех.

1) Прогнати, вигнати звідкись усіх чи багатьох. || Звільнити, вигнати з роботи.

2) перев. у сполуч. зі сл. думки, спогади і т. ін., перен. Примусити себе перестати думати про щось, згадувати що-небудь.